December 15th, 2016

ватник

Советское, тёплое, ламповое. Специально для моложавой и молодящейся ваты не старше сорока лет...

Я очень скучаю по социализму. При социализме я был по-настоящему счастлив. Я мчался из школы на титановом велосипеде «Калашников», такие были у каждого ученика. Добрый постовой дядя Володя отвлекался от томика Цветаевой и улыбался мне гагаринской улыбкой. Дома я открывал холодильник, который занимал половину огромной кухни и думал, что съесть – пиццу по-тульски, кус-кус с осетриной или фуагра «Гусь Хрустальный». Тут выходила наша соседка по коммуналке, бригадир маляров тетя Шура и ласково журила меня: «Алексис, мон шер! Ты опять перепутал холодильник! Ваш – на мансарде». Я смущался, но тетя Шура трепала меня по голове – ах! Как от нее пахло «Красной Москвой №5» – и говорила: «Но это такой, право, пустяк. Бери что хочешь из моего, я все равно на диете, как Галя Брежнева».
Нам с мамой много раз предлагали переехать из коммуналки в трехкомнатную на проспекте Калинина, но мама отвечала: «Мы же все как семья! И потом - с кем я буду вечерами пить Шато де КПСС?»

Другой наш сосед, дядя Игорь, был генералом КГБ в отставке. Чудесный старикан! Он катал детвору на своей чёрной «Волге», где были теплый ламповый кондиционер и автомат с газированной водой по 3 копейки. Дядя Игорь часто рассказывал мне, как в августе 1968-го сопровождал целую колонну КАМАЗов в Прагу. Они были загружены фруктами: в то лето в Чехословакии случился неурожай. А благодарные чехи поили его бехеровкой с березовым соком. В комнате дяди Игоря вся стена была увешана фотографиями его друзей. Помню большие портреты Вавилова и Мейерхольда с автографами: «Игорю, на память об отпуске в Ялте».

А мы с мамой не очень любили ездить в Крым: нам не хотелось этих огромных отелей, где по вечерам давал концерты Высоцкий и танцевал калинку Барышников. Мы улетали на тихую Колыму, с ее уютными коттеджами. Нам очень нравилась база отдыха имени Берии. Да и подешевле там было, чем в Крыму. Мама работала младшим научным сотрудником и зарплата была небольшая, зато часть ее давали черной икрой и книгами Дюма. А что еще надо? Мы смотрели Чапаева, пели Пахмутову, танцевали Плисецкую. Мы ходили в пионерские походы по горам Афганистана, где играли в “Зарницу”. Мы были счастливы...

…Всё это разрушили враги социализма в 1991 году. На память у меня остался только транзисторный приёмник, по которому я слушаю ночами «Голос СССР». Его глушат, но даже сквозь помехи до меня доносятся эти честные и чистые голоса.(с)

promo bell_mess march 27, 2014 15:29 89
Buy for 100 tokens
Ну вот паззл и сложился... ПРЕАМБУЛА 19 марта 23:13 Генерал-майор ФСБ РФ в отставке Евгений Лобачев рассказал Pravda. Ru, как и когда Россия сможет вступиться за народного губернатора Донбасса Губарева — Удастся ли вытащить, спасти "народного губернатора" Донбасса Павла…

Звіт про відвідування Мордору

Рівно два роки тому розмістив на одному з українських сайтів статтю про свої враження від поїздки до Росії, де колись довгий час жив. Перечитав недавно і побачив, що стаття все ще актуальна: основні тенденції не змінились. Та й з чого б їм мінятись, якщо там хроніка: цей народ впродовж століть є носієм імперського вірусу, причому найбільш дикого його штаму, який не підлягає лікуванню. І після недовгої ремісії зараз чергова стадія рецидиву. Так, за два роки симптоми загострились, з'явились нові підтипи зомбаків, поодинокі індивіди виявились нездатні до дії вірусу через вроджений імунітет, а у більшості особин вірус проявив найбільш звірячі риси, суспільство в цілому радісно відкотилось в часи середньовіччя. Але то вже - царина для "дослідників калу", спеціалістів, які заради науки, з ціллю профілактики і розробки вакцини згодні копирсатися у мордорському гнойовищі (іноді й сам, тамуючи подих від смороду, в цьому всьому колупаюсь).
Хоча саме зараз все частіше з'являється надія, що хвороба наших зайвохромосомних братів нарешті переходить у летальну фазу, що скоро вони перестануть і самі агонізувати і, головне, мучити всіх навкруг.
А та стаття - ось вона (приводжу майже без змін, лише ілюстрацій додав):


Давно вже необхідно було з`їздити по справах у країну північних "братів". Минулого разу був там у квітні - досхочу наївся спілкуванням з орками. Тому відкладав скільки міг. Врешті таки довелось. Втішив себе тим, що буду Штірліцем серед наці - спостерігатиму. Причому, що важливо, спостерігатиму за знайомими, за людьми, яких давно знаю - так краще помітна еволюція їхніх поглядів. По досвіду знав, що переконувати марно, тому краще стримаю себе і просто буду накопичувати інформацію. А потім все опишу. Що і роблю зараз (обережно, дуже багато букофф! Так що подумайте, чи воно вам треба):

У вагоні потягу "Київ-Москва" їхав у купе з уманським заробітчанином і двома пенсіонерами-москвичами родом з України. Заробітчанин хвалився, що йому добре платять на будівництві підмосковної дачі якомусь грошовитому столичному пузаню і показував "патент", що дозволяє йому скільки завгодно перетинати кордон туди-сюди. Спочатку вони говорили про дрібниці, потім перейшли до політики. І полилось з обох боків:

- Так то ж Америка всьо заварила, шоб Росії нагадить. От шо тому Обамі не хватало? - Рішив власть в мірє захватить? А ми ж всігда з Росієй жили дружно, от нашо було всі ці Майдани затівать?

Хахли з малоросами знайшли спільну мову...

На вокзалі в Москві зійшов з тяжким почуттям. У свій час довго жив у Мордорі, але зараз особливо гостро відчув, яке все чуже, холодне, вороже, нелюдське. Ось ідуть люди - на перший погляд звичайні, ведуть дітей, про щось між собою мирно розмовляють, навіть посміхаються, але по досвіду знав: спробуй заговорити про Україну - таке лайно поллється - задихнешся від смороду.Collapse )
DM!

Под сводом "Зенит-Арены" установили икону Божьей Матери

Оригинал взят у rossyu в Под сводом "Зенит-Арены" установили икону Божьей Матери
Под сводом стадиона прямо на опоре появилась икона Божьей Матери "Державная". Фото и видео иконы прислал наш гражданский журналист.Считается, что икона "Державная" Божья Матерь помогает людям власти, чиновникам, первым лицам.

Икона Божьей Матери появилась под сводом не случайно. На стадионе за время строительства случались самые разные происшествия. Его подрядчики попали под уголовное преследование. Пострадал и бывший вице-губернатор Петербурга Марат Оганесян, некоторое время курировавший строительство.

Одно из последних ЧП случилось накануне, когда "Зенит-Арену" затопило водой во время испытаний пожарной системы.

Сдача объекта запланирована на конец декабря.

Источник

Collapse )